Нефролепіс дуже популярна папороть, яка отримала її серед садівників завдяки своїй невибагливості і пишного, витонченого, яскраво смарагдового листя.
Опис рослини
Нефролепіс (Nephrolépis) – представник роду папоротевих з сімейства Нефролепісові (Nephrolepidaceae). Латинське найменування є аналогом грецького перекладу і дослівно означає “nephros” – “νεφρός” – “нирка”, а “lepis” – “λεπίς” – “луска”.
Рослина існує в формі епіфітів і наземних трав’янистих багаторічників. У природі виявлено від 30 до 40 видів нефролепіса. Ареал поширення доволі різноманітний – тропічні ліси Азії, Південної Америки, Австралії та Африки.
Листя має яскраво зелене забарвлення і перисту складну форму. Листя дикого нефролепіса можуть досягати у висоту до трьох метрів. Культивовані екземпляри мають більш скромні розміри. В умовах дому і оранжерей вирощуються як ампельні рослини і як прямостовбурні в горщиках.
Доведеними властивостями Нефролепіса, є його здатність очищати повітря від формальдегіду, толуолу і ксилолу. А також перешкоджати поширенню шкідливих бактерій і мікроорганізмів.
Види, назви з фото
Нефролепіс піднесений / Nephrolepis exaltata
Домашні папороті цього виду виростають до одного метра у висоту. Листя одно пір’ясте, світлого зеленого кольору. У побуті має назву “папороть-меч“.
Нефролепіс Бостон / Nephrolepis Boston
Цей сортовий різновид, виведений на основі Нефролепіса піднесеного в США в кінці 19-го століття. Рослина вирощується в кашпо. Її листя більш метра в довжину, блідого зеленого відтінку, утворюють хвилі і спіралі спадаючи з контейнера. Прекрасно переносить низькі температури.
Нефролепіс серцелистий / Nephrolepis cordifolia
Ця папороть є класикою вирощування. Її листя мають середню висоту і в сукупності утворюють ефектний, пишний кущик. Цей вид також популярний серед флористів для оформлення квіткових композицій.
Нефролепіс мечоподібний / Nephrolepis biserrata
Форма листя і забарвлення нічим не відрізняється від інших видів нефролепіса. Цінується за розміри листя, довжина якого навіть в штучних умовах може досягати більше двох з половиною метрів. Ця папороть прекрасно вписується в інтер’єри великих приміщень. Нею прийнято озеленювати вестибюлі, конференц-зали, холи готелів.
Нефролепіс Грін Леді / Nephrolepis Green Lady
Дуже гарний сортовий вид Нефролепіса. Довгі ніжно зелені листки виходять з кореневої розетки і витончено звиваються.
Догляд в домашніх умовах
Освітлення
Для Нефролепіса підійде будь-яке місце, де на нього не будуть потрапляти прямі сонячні промені або яскраве світло від ламп. Рослині потрібно затінене місце, але не повна темрява.
Температура
Цілорічна температурна норма для Нефролепіса становить 20-23 градуси. Коливання температур можуть вплинути на здоров’я і декоративний вид папороті. Рослина віддає перевагу спокою і не виносить протягів.
Полив і вологість
Нефролепіс дуже любить воду і вологість. Папороть потрібно рясно поливати щодня. Вологе повітря також є джерелом життя і благополуччя рослини. Тому краще за все тримати Нефролепіс в приміщенні з високою вологістю повітря або забезпечити його місце проживання штучними зволожувачами, а також розпорошувати над ним воду кілька разів на день.
Ґрунт
Для домашніх Нефролепісів використовують неглибокі, але широкі ємності. На дно горщика обов’язково насипають хороший шар з дренажних матеріалів (дрібна галька, керамзит, бита цегла). Субстрат являє собою суміш з хвойної землі і торфу в рівних пропорціях.
Удобрення
Удобрювати Нефролепіс потрібно з весни по осінь, поперемінно вносячи готові суміші з органічних і мінеральних речовин. На зимовий період підживлення припиняються.
Пересадка
Перші три роки життя рослини, її пересаджують щорічно. Кращий час – початок весни, але якщо коріння вже виглядає з дренажного отвору, то можна пересаджувати позапланово. Папороті старше трьох років пересаджують раз на 3-4 роки. Процедура проводиться шляхом перевалки, зі збереженням максимальної кількості земляного кома на коренях.
Способи розмноження
Пагонами
Поруч з дорослою рослиною встановлюють контейнер зі стандартним субстратом. Сильні і довгі пагони материнської рослини опускають в ґрунт і накривають ще шаром землі. Місце контакту пагона з землею можна накрити плівкою або мохом-сфагнумом. Регулярно зволожувати. Через кілька тижнів пагін вкорениться і випустить листя-вайї. Коли їх кількість досягне 4-5 екземплярів, пагін відокремлюють секатором від материнського куща і висаджують як самостійну рослину.
Діленням куща або кореня
При пересадці дорослого куща, його можна розділити на кілька частин (разом з коренем) і розподілити по різних горщиках. Також можна розділити і висадити не всі частини папороті, а тільки частку від кореня, на якій почали утворюватися молоді листочки.
Хвороби, проблеми, шкідники та лікування
Всі хвороби і проблеми у домашнього Нефролепіса пов’язані із нехтуванням правилами догляду. Ослаблену рослину атакують грибкові, вірусні та бактеріальні інфекції.
Як правило, домашні садівники стикаються з кореневою гниллю, сірою гниллю, зміною кольору листя, плямистістю та антракнозом. Ці захворювання лікуються фунгіцидними препаратами.
Втрата рослиною декоративного виду, в’янення, пов’язане в основному з надлишком яскравого світла, застоєм води в горщику, сухому повітрі і низькій температурі.
На ослаблену папороть дуже падкі паразити. Суничні і звичайні нематоди, щитівки, білокрилки, попелиці, трипси, щитівки, павутинний кліщ і борошнистий червець дуже люблять нефролепіс. Знищити паразитів можна за допомогою інсектицидних препаратів, розчину на основі рідкого мила або часникової настоянки.
Однак, якщо дотримуватися всіх правил по догляду за нефролепісом, то паразити і хвороби будуть йому не страшні, а рослина десятиліттями буде радувати свого власника.
Папороть Нефролепіс. Пересадка, догляд і розмноження. Відео урок
