Кипарисовики були окультурені ще у вісімнадцятому столітті. Вічнозелена, ароматна, морозостійка рослина, здатна набувати будь-яких форм, стала кращою прикрасою міських парків і палацових комплексів. Згодом квіткарі та селекціонери зуміли одомашнити кипарисовик та мініатюрні хвойні чагарники оселилися у європейських будинках.
У наш час чарівні ялинки – улюблена прикраса дитячих кімнат, віталень та навіть балконів. Рослина чудово дезодорує повітря, очищає його та знищує грибки та бактерії. Кипарисовик створює затишок і наповнює приміщення ароматом хвої.
Опис рослини
Кипарисовик (Chamaecyparis) – це вічнозелені хвойні дерева, що належать до сімейства Кипарисові (Cupressaceae).
Природним ареалом проживання Кипарисовиків є субтропічні широти Північної Америки та Східної Азії.
У природі дерева можуть досягати значних розмірів у десятки метрів. Термін їхнього життя перевищує сторічний вік. Окультурені рослини, які використовуються для садового та кімнатного озеленення мають скромніші розміри та менш тривалий період життя.
Дерево має густі пагони, що сильно гілкуються, які покриті м’якою хвоєю. Забарвлення диких і сортових видів переливається від блідо-зеленого до блакитного тонів. Щороку на деревці дозрівають маленькі шишки, що складаються з двох лусочок.
Кімнатні види, сорти, назви з фото
Усі види домашніх кипарисовиків можна вирощувати як бонсай, карликовий кущ чи декоративне дерево.
Кипарисовик Горіхоплідний / Chamaecyparis Pisifera
Батьківщиною цього виду є Японія. Дикорослий горіхоплідний кипарисовик виростає у величезне дерево. Гілки збираються у крону у вигляді конуса. Кора має червоний відлив. Хвоя м’яка, у зелено-блакитній палітрі.
Сорти:
- Булевард / Boulevard
- Санголд / Sungold
- Тедді Беар / Teddy Bear
- Філіфера / Filifera
- Альбопікта / Albopicta
Кипарисовик Туполистий / Chamaecyparis obtusa
Високий кипарисовик з берегів Японії. Хвоя огортає стебла, що сильно гілкуються, і має рівний смугастий малюнок.
Сорти:
Кипарисовик Лавсона / Chamaecyparis lawsoniana
Цей вид кипарисовика поширений біля Північної Америки. Він цікавий тим, що рослина формує свою крону у формі конуса, витягаючи свої гілки до землі, а не як більшість дерев у бік або вгору. Зелена хвоя грає срібними чи золотими відтінками.
Сорти:
- Блю Сюрпрайз / Blue Surprise
- Елвуді / Ellwoodii
- Івонна / Іvonne
- Сноу / Snow White
- Алюміголд / Alumigold
- Глобоза / Globosa
- Колумнаріс / Columnaris
Кипарисовик Туєвий / Chamaecyparis Thyoides
Невисоке дерево з Північної Америки, з бордовою корою та звуженою кроною. Кімнатні сорти мають карликові розміри.
Кипарисовик Нутканський / Chamaecyparis Nootkatensis
Можливі варіанти назв: жовтий та далекосхідний.
Високий вид кипарисовика з ефектною пишною кроною. Хвоя має насичений махровий зелений колір, а коричнева кора відшаровується великими лусочками.
Сорти:
Догляд у домашніх умовах
Освітлення
Рівень освітлення залежить від виду та сорту кипарисовика. Рослини з яскравою хвоєю потребують більшої кількості світла, ніж сорти із приглушеними відтінками. Нестача освітлення призводить до втрати декоративного забарвлення.
Однак загальним правилом для кипарисовиків є тривале перебування на світлі. Світло повинне бути розсіяне або навіть притінене. Прямого сонячного проміння деревце не виносить.
Температура
Домашні кипарисовики добре почуваються при помірних температурах у діапазоні 18-20 градусів Цельсія. Верхня межа їхньої витривалості становить 25 градусів, нижня 5.
Дуже важливе для рослини свіже повітря. Кипарисовик любить провітрювання, йому подобаються відкриті вікна та вітерець.
Полив та вологість
Якщо кипарисовик росте при помірній температурі, достатньо поливу один раз на три дні. Якщо температура в приміщенні нижча за 18 градусів, то полив потрібно скорочувати. Ґрунт у горщику повинен бути постійно трохи вологим, тому не варто заливати горщик водою у великій кількості. Переливи можуть призвести до загибелі деревця.
Вода для поливу має бути очищеною, відстояною та прохолодною. У спекотні періоди замість води можна використовувати подрібнений лід.
Вирощування кипарисовика потребує помірної вологості 60%. Якщо повітря в приміщенні занадто сухе, то варто використовувати зволожувачі. Процедура обприскування також дуже корисна для хвойної рослини.
Ґрунт
Кипарисовику потрібен ґрунт із великим рівнем кислотності. Найкращим варіантом є готовий субстрат для хвойних або рододендронів.
Варіантом для самостійного виготовлення субстрату є суміш із великого піску, листової та дернової земель у пропорціях 1/4/2.
Дно контейнера слід обладнати дренажним шаром із битої цегли, керамзиту або дрібної гальки.
Ємності для вирощування кипарисовика мають бути високі, просторі та виготовлені виключно з натуральних матеріалів (кераміка, деревина, камінь).
Добрива
Підгодовувати рослину слід лише у період вегетації (весна-літо) спеціальними рідкими сумішами для хвойних рослин. Добрива вносяться не частіше ніж раз на місяць. На період осінь-зима підживлення слід припинити.
Обрізка
Обрізати та надавати форму кипарисовику не варто. Деревце росте дуже повільно та болісно переносить будь-які травми.
Виняток із цього правила є кипарисовики, що вирощуються як бонсай.
У цьому випадку підрізування здійснюються згідно з правилами догляду за такою формою дерев.
Пересадка
Процедура пересадки проводиться тільки методом перевалки і лише по відношенню до молодих дерев, що інтенсивно ростуть.
Дорослі кипарисовики пересаджувати не можна. Досить просто раз на рік оновлювати верхній шар ґрунту в горщику та систематично розпушувати ґрунт.
Способи розмноження
Насінням
Насіння міститься в шишках кипарисовика. Перед посадкою насіння потрібно стратифікувати. Цей процес полягає у зберіганні насіння протягом трьох місяців у холодильнику.
Готове насіння поміщається на глибину в один сантиметр у трохи вологу суміш з тирси та піску (1/1). Контейнер поміщається під плівку, у тепле, добре освітлене місце. Догляд за посівами полягає в регулярному провітрюванні парника та поливі.
Насіння проростатиме кілька місяців. Пікірувати і висаджувати сіянці по горщиках можна тоді, коли вони дадуть кілька гілочок завдовжки десять сантиметрів.
Живцями
Як живці використовують молоді гілочки довжиною 10-15 сантиметрів. На 24 години зрізи живців поміщаються у рідину зі стимулятором зростання коренів. Після чого висаджуються в суміш з піску та тирси і поміщаються під ковпак.
Орієнтовно через два місяці відбудеться укорінення і саджанці можна висаджувати у контейнери зі звичним для хвої субстратом.
Хвороби, проблеми, шкідники та лікування
Найпоширенішими проблемами для кипарисовика є пожовтіння хвої та її засихання. Це говорить про порушення правил утримання рослини. Дерево швидко прийде до тями, якщо змінити ставлення до догляду.
Ефірні олії, що містяться у всіх частинах кипарисовика, є природними фунгіцидами. Тому дерево не тільки знезаражує навколишнє середовище, а й захищає себе від захворювань та паразитів. Тому будь-які хвороби та шкідники не властиві кипарисовику.