“Різдвяна”, “Декабрист”, “Варварина квітка” – як тільки не називають екзотичну рослину з яскравими квітами, яка ось уже кілька століть прикрашає домашні інтер’єри європейців. Адже улюбленою новорічною рослиною насправді є улюблена квітка пташок колібрі – лісовий кактус, який у ботаніці називається Шлюмбергера.
Опис рослини
Шлюмбергер (Schlumbergera) – багаторічна, квітуча тропічна рослина з роду кактусів епіфітів, сукулент. Росте у тропічних і субтропічних лісових масивах Бразилії.
Квітка потрапила на європейський континент на початку 19 століття (1816 р.) і спочатку була віднесена до роду зигокактусів (Zygocactus). А ось самостійний рід із власною назвою кактус отримав тільки в 1858 р.
Рослина була вивчена французьким ботаніком Шарлем Лемером і занесена до ботанічних словників як “Шлюмбергера”, на прізвище відомого на той час колекціонера різного виду кактусів Фредеріка Шлюмбергера. Однак не є помилкою називати цю квітку зигокактусом, оскільки ботанічне співтовариство визнає як синоніми обидві назви: “Шлюмбергера” та “Зигокатус”.
А ось свої різні побутові прізвиська – “Декабрина”, “Різдвяний кактус”, “Декабрист” або “Різдвяник” – шлюмбергера отримала за незвичний для європейців час цвітіння. Рослина починає викидати бутони у листопаді і радує квітами всю зиму.
Шлюмбергер росте в епіфітній формі на стовбурах або коренях дерев. Тим самим забезпечуючи собі життя у сухості.
Кущики зигокактуса складаються з гіллястих плоских пагонів із зазубреними краями. Голки на стеблах відсутні. Цвітіння дуже рясне. Квіти рясніють різними фарбами, мають форму витягнутих трубочок, з довгою маточкою.
Як культурна рослина користується популярністю у садівників. Вирощується і в ампельній формі, і в горщиках.
Види, назви з фото
Шлюмбергера Гертнера / Schlumbergera Gaertneri
Стеблові фрагменти мають зелене забарвлення. Кожен сегмент зростає до 7 сантиметрів. Квіти представлені оранжевими та червоними тонами.
Шлюмбергера Буклей / Schlumbergera buckleyi
Ампельна рослина із зеленими стеблами, утвореними із сегментів із округлими краями. Квіти рожево-фіолетові.
Шлюмбергера Опунцієподібна / Schlumbergera Opuntioides
Стебла складаються з м’ясистих сегментів у формі краплі та щільно усіяні колючками. Квіти фіолетові з рожевим відливом.
Шлюмбергера Усічена / Schlumbergera Truncatus
Також ампельний вид зигокактуса стебла якого виростають до півметра. Має досить великі витягнуті сегменти (5х2 сантиметрів). Стебла світло-зелені з червоним відливом. Квіти від білих до фіолетових кольорів.
Шлюмбергера Русселіана / Schlumbergera Russelliana
Завдяки метровим стеблам цей вид вирощується в ампельній формі. М’ясисті, зелені сегменти пронизані червоними прожилками. Квіти – яскраво малинові.
Догляд у домашніх умовах
Освітлення
Шлюмбергера росте в лісах у постійній тіні. Світлові домашні умови мають бути пристосовані до природних. Щоб рослина радувала красивими квітами, її потрібно тримати поза дією сонячних променів або при розсіяному світлі. Вона чудово пристосовується під домашнє освітлення і не любить, щоб її провертали або якось турбували.
Температура
Оптимальною температурою для утримання шлюмбергерів у стадії вегетації є діапазон 18 – 25 градусів тепла. Після закінчення цвітіння рослині слід дати відпочити в більш прохолодній температурі в межах 15-18 градусів.
Полив та вологість
Поливають шлюмбергер у міру просихання верхнього шару ґрунту. Ґрунт повинен бути злегка вологим, але не заболоченим. Оптимальний варіант – двічі на десять днів. Для поливу використовують відфільтровану відстояну воду температури приміщення.
Квітка вважає за краще жити в підвищеній вологості і в піддоні її горщика потрібно тримати зволожуючі елементи (мох або гальку). Водні процедури у вигляді обприскування також триматимуть рослину в хорошій формі.
Ґрунт
Шлюмбергера росте у спеціальному ґрунті для кактусів. До її складу входять торф, листова земля, перегній та пісок (2:1:1:1). Хорошим доповненням до земляної суміші є товчене деревне вугілля. Така добавка допоможе зменшити ризик розвитку грибкових захворювань кореневої системи. Для забезпечення гарної водо- і повітропрохідності ¼ контейнера повинна бути покрита дренажем.
Добрива
Для підживлення використовують комплексні рідкі добрива для кактусів. Їх концентрація має бути в половину меншою, ніж зазначено на упаковці.
Регулярність підживлення залежить від пори року. Так, влітку добрива вносяться раз на два тижні. У фазі цвітіння (листопад – січень) підгодівлі протипоказані. Після цвітіння і до літа достатньо одного підживлення в 30 днів.
Обрізка
Для збереження пишної та привабливої форми, після закінчення цвітіння, стебла рослині потрібно вкоротити. При цьому шлюмбергер не можна різати лезом або секатором, зайву довжину потрібно прибрати шляхом відкручування сегмента. А засохлі гілки можна відламати або зрізати біля самої основи.
Пересадка
Турбувати квітку пересадкою варто не частіше ніж раз на 4-5 років після того, як вона скине останню квітку і відпочине кілька тижнів. Як правило, цей період випадає на кінець лютого – початок березня. Процедура пересадки має бути максимально акуратною, з мінімальним травматизмом для коренів та стебел. У цьому випадку використовується метод перевалки і зберігається якомога більша кількість ґрунту.
Розмноження рослини
У домашніх умовах шлюмбергер можна розмножити тільки живцюванням.
Краще поєднати процес розмноження з процедурою обрізки, щоб зайвий раз не турбувати зигокактус. Як живці підійдуть стеблинки з двома-чотирма сегментами.
Укорінюють живці у звичайному ґрунті для кактусів. Паростки слід накрити пластиковим ковпаком і помістити у відносно прохолодне (не більше 20 градусів), але добре освітлене місце.
Процес укорінення займе близько 2-3-х тижнів, після чого ковпак можна зняти і доглядати молоду рослину за загальними правилами.
Проблеми, хвороби, шкідники та лікування
Усі проблеми та захворювання рослини є наслідком недотримання стандартів утримання декабриста. Особливу шкоду рослині приносять перелив та недолив.
Квітка може постраждати від грибкових захворювань (фітофтороз, фітіум, фузаріоз та інші). У цьому випадку рослину слід пролікувати фунгіцидами.
Також шлюмбергера страждає на інфекційні захворювання. Інфекцію можна занести в результаті механічних пошкоджень стебел або при використанні неякісного та не стерильного ґрунту. Позбавити рослину від недуг можна за допомогою спеціальних антиінфекційних препаратів та антибіотиків.
З паразитів, найчастіше, м’ясистими стеблами шлюмбергери люблять поживитися борошнисті черви та павутинні кліщі. Квітка добре реагує на інсектицидні засоби, тому позбутися шкідників буде не складно.
Як змусити “декабрист” цвісти. Відео урок
